Зараз вхід до двору Національного музею «Київська картинна галерея» (колишнього Музею російського мистецтва) з вул.Терещенківської закритий замкненими важкими гратчастими воротами. А вмої шкільні, та навіть і у студентські роки вхід до того двору з тодішньої вул.Рєпіна ще був відкритим. У дворі музею знаходились реставраційні майстерні, хто і чого заходить до двору – нікого не цікавило. Користуючись цим, я неодноразово заводив до того двору своїх гостей з різних міст – показував бронзову фігуру імператора Олександра ІІ, що стояла попід стіною. Зараз простому перехожому її можна побачити лише через вікно, як перебуваєш в музеї, та й те – треба знати, через яке вікно…
Доволі часто доводилося зустрічати хибні твердження, що ця фігура імператора і є тим самим пам’ятником, який був відкритий у 1911 році на нинішній Європейській площі і знесений пролетарською владою. Хибні, бо хоч у бронзі втілена одна й та сама особа, але пам’ятники ці зовсім різні. Той, що був на площі, скінчив свій вік у ливарному цеху заводу «Арсенал», а той, що зберігся і стоїть на музейному подвір’ї, був створений за таких обставин.
За розпорядженням царського уряду 3 березня 1866р. було засновано Київську міську публічну бібліотеку. Засновниками її виступили відомі громадські діячі, представники київського дворянства та купецтва: цукрозаводчик та меценат граф О.Бобринський, книготорговці В. Барщевський та С. Літов, колишній київський губернатор І. Фундуклей, відомий поміщик-українофіл Г. Галаган, купці І. Бродський, М. Горовіц, Ф.Ліббе та ін. Основою бібліотечного фонду стали приватна книгозбірня письменника і книговидавця В. Г. Барщевського та пожертви киян. На момент відкриття фонд бібліотеки налічував 319 книг у 667 томах та 43 комплекти періодичних видань. Розташувалася бібліотека спочатку в приміщеннях Київського дворянського зібрання на Думській площі.
У 1911 р. на конкурсній основі, на кошти, зібрані жителями міста через облігаційну позику, для бібліотеки було зведено спеціальну будівлю (автор проекту архітектор З. Клаве).
Кияни старших поколінь знають цю будівлю на нинішній вул.Грушевського як Державну республіканську бібліотеку УРСР імені КПРС, а ті, хто молодший – як Національну парламентську бібліотеку України ім. Ярослава Мудрого.
Для нового приміщення бібліотеки відомий скульптор Марк Антокольський за кошти меценатів (передусім барона Г.Гінцбурга) відлив у Парижі бронзову фігуру Олександра ІІ. Ця фігура була встановлена у вестибюлі бібліотеки.
У 1923 році бронзового імператора з приміщення бібліотеки передали до Музею російської культури (так він тоді називався), де фігура «оселилась» на музейному подвір’ї на багато десятиліть і де стоїть досі за адресою вул.Терещенківська,9.
Автор: Максим Олейников