Якщо уважно подивитись на листівку, видрукувану в другій половині 1890-х років, то перед панорамою Михайлівського Золотоверхого монастиря, трохи правіше башти Київського водопроводу, що стояла на вул.Трьохсвятительській, видно якусь невеличку одноповерхову споруду з башточкою. Це не що інше, як своєрідний «попередник» панорами «Голгофа», про яку я розповів раніше – розважальний заклад із досить екзотичною і трохи загадковою, як для сьогодні, назвою «Біограф-Тир».
Місце, де він стояв – це вхід від вулиці Трьохсвятительської на Володимирську гірку, трохи вище від Костельної, такий собі пустир, який міська влада намагалась назвати «площею», та й не якою-небудь, а «Князе-Володимирською», але без особливого успіху (назва не приживалася). Час від часу цей простір здавали в оренду різним підприємцям.
Один з них, дворянин Боніфатій Суздальський, в червні 1895 року отримав дозвіл губернської і міської влади «устроить в г.Києве, на Князе-Владимирской площади, тир для стрельбы в ціль».
Поки кияни розважалися у цьому тирі стрільбою з рушниць «монтекрісто» (легкої зброї під патрон Флобера, попередниці звичних нам у тирах «воздушок»), потроху на перші ролі серед розваг почав виходити кінематограф. Враховуючи прибутковість нового видовища, Судольський подав прохання на дозвіл зробити до приміщення тиру кам’яну прибудову для розміщення в ній кінопроєктора, а сам дерев’яний тир переобладнати у глядачевий зал на 82 місця. Дозвіл був отриманий, за умови «С власника синематографа має бути взята підписка в том, що монтеры будуть “опытны и трезвы”», щоб не допустити пожежі.
Так у назві закладу поєдналися слова «електробіограф» (одна з тодішніх назв кінематографу) і вже звичне «тир».
Листівка 1900-х років, на якій зображено «Біографъ-Тиръ», містить чимало цікавих подробиць. Наприклад, розцінки у залі. Праворуч прихилена до огорожі вивіска про продаж видових листівок. По центру – реклама власне кінематографу: «Электробиограф–Тир. Драмы, комедии, фарсы, путешествие всех стран. Сеансы кажд. час». Ліворуч в кадрі – пропозиція послуг «моментальной фотографии». А ліворуч при вході – цікавий силомір з циферблатом. Тобто послуги і розваги на всі смаки…
Певний час «Біограф –Тир», проіснувавши більше ніж 10 років, сусідствував з відкритою у 1902р. панорамою «Голгофа», проте не дуже конкуруючи, бо ці заклади пропонували зовсім різні видовища.
Та коли на Хрещатику і прилеглих центральних вулицях почали з’являтися комфортні і престижні кінозали, «Біограф-Тир» на Володимирській гірці у 1910-х роках припинив своє існування.
Автор: Максим Олейников