• Чт. Лют 29th, 2024
На цьому фото, зробленому у серпні 1957 року, кияни купують паляниці в магазині самообслуговування. Але не все там було так просто. Спочатку треба було вистояти чергу до каси і придбати спеціальний жетон за 2 руб 75 коп, а потім той жетон опустити в прорізь автомата і отримати свіжу ароматну хлібину. Таких магазинів було два: на тодішній площі Калініна (нинішньому Майдані Незалежності) і на бульварі Т.Шевченка.
Автомат – це така собі засклена етажерка, на поличках якої лежали хлібини. Нижня полиця залишалась відкритою. Коли покупець опускав у щілину автомата жетон, полички на одну пересувалися вниз і нижню хлібину можна було вийняти.
Перший магазин спочатку мав назву «Українська паляниця», згодом був перейменований в «Український хліб». Подейкували, що той магазин відкрили завдяки приїзду до Києва лідера Югославії Йосипа Броз Тіто, і магазин відкривав начебто сам Хрущов, щоб здивувати югославського гостя. Не думаю, що це правда, але розмови такі тоді серед киян були.
Після грошової реформи 1961 року паляниця в київських магазинах коштувала 28 копійок, автомати ці з часом прибрали, хлібобулочні вироби, як і раніше, виставлялися в магазинах на дерев’яних лотках, без будь-якої упаковки, до лотків були прив’язані (щоб не вкрали) металеві вилки – для проби свіжості товару, а поряд висіла табличка «Хлеб руками не трогать».
Жетони з хлібних магазинів зникли, але ще багато років, наприклад, у бакалійних відділах деяких магазинів продтоварів соняшникову олію на розлив продавали теж через автомати, і теж спочатку треба було придбати для них жетон. Або, якщо мав, то опустити в прорізь такого автомата монету 50коп.
Автор: Максим Олейников
5 1 голос
Рейтинг статті
Facebook Profile photo

Від Олег Коваль

Модератор. Всі тексти на сайті в авторської редакції.

Залишити відповідь

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
0
    0
    Ваш кошик
    Ваш кошик порожнійПовернутися в магазин