30 квітня 2023 року у містечку Ле-Блан-Менлі поблизу Парижа відкрили пам’ятник народженій у Києві королеві Франції (в образі дівчинки). У французьких історичних джерелах королева іменується не інакше як Анна Київська, а в українських джерелах відома як Анна Ярославна — донька Великого князя київського Ярослава Мудрого.
Анна Ярославна у 1060 році зробила чи не найпершу офіційно зафіксовану письмову згадку про Ле-Блан-Менлі, що стало мотивом для встановлення пам’ятника саме тут. Цей пам’ятник Анні Київській став вже третім на території Франції: перший встановили у 2005 році у Санлісі, а другий — у 2018 році у Тулузі.
Анна Київська народилася від шлюбу Ярослава Мудрого і шведської принцеси Інгігерди орієнтовно у 1030 році. Здобула гарну освіту. Через власну вроду, а також через багатство та могутність батька — була бажаною нареченою для правителів інших країн. У 1044 році король Франції Генріх І попросив руки київської князівни, але батько Ярослав відмовив. Друга спроба Генріха І-го у 1048 році засватати Ярославну виявилася вдалою. У травні того ж року Анна, якій було приблизно 18 років, опинилася в резиденції французького короля у Санлісі (40 км від Парижу). Вона привезла з собою до Королівства Франції великий посаг і познайомила французів з культурою Київської Русі.
Від Генріха І-го Анна Київська народила майбутнього французького короля Філіпа І-го, а також вермандуанського графа Гуго, що був одним з керівників Першого Хрестового походу. Уродженка Києва мала суттєвий вплив на внутрішню і зовнішню політику Франції.
Після смерті Генріха І-го у 1060 році, Анна через два роки вдруге вийшла заміж — за графа Рауля де Крепі-і-Валуа, котрий очолював феодальну опозицію до її колишнього чоловіка. Заради Анни Київської граф Рауль покинув свою дружину Елеонору, через це його шлюб з Анною церква визнала незаконним. Цікаву характеристику в скарзі на чоловіка Елеонора дала Анні Ярославні: «Королева Анна, — писала вона, — найчарівніша, найкраща серед жінок Франції».
Після смерті графа у 1074 році, Анна Київська повернулася до королівського двору, де разом із сином знову продовжила підписувати важливі документи і французькі державні акти. Остання письмова згадка про королеву Анну датована 1075 роком.
Отакий помітний слід залишила в історії Франції уродженка Києва тисячоліття тому.
Автор: Maks Poznyak