Доброго київського ранку! 

На вуличному градуснику +33, тож саме час піди поплавати… що, у вас нема де? Йдіть у ванну, мочіть ноги в тазику. А я в цей час розповім про столичний Гідропарк.
ГІДРОПАРК – дуже злачне місце, в усіх розуміннях. Тут можна зависнути на весь день, а до вечора: познайомитись, посваритись, посперечатись, знятись, женитися і розвестись із ким попало. Тебе пригостять: розливним пивом, сидром, горішками, піцею і матюками або пласкими жартиками. Ти побачиш: голі ноги, голі руки, голі жопи… а якщо відійти на 300 метрів далі і потрапити на нудистський пляж – то ще й голі пісі. Така собі перспектива, але то є місто! 

У Гідропарку є типу обладнані міські пляжі – а є стихійні пляжі “в кущах”. І те, і те – безкоштовно, проте кущі вочевидь приваблюютьт народ своєю незвіданістю і дикістю (чи екстремальним бажанням чухатися від комарів). Окрім цього, в кущах можна безкоштовно отримати купу послуг, якщо потрапити туди після 22-00. Тоді злачність Гідропарка, як місця сили, значно зростає. Що вже казати про численні генделики, які працюють з 10 ранку – і до побєдного, а наливають там навіть собакам, які вештаються під мусорниками.
Про сміття, до речі. Його в Гідропарку ніби прибирають -але дуже непомітно. Так, щоби ми не думали, що комунальні служби працюють влітку, при 40-градусній жарі. Бо тоді нам стане дуже шкода комунальників, і ми підемо жалітися в Організацію з прав людини. А так все нормально: купи-купезні сміття лежать, дєвствєнно не тронуті, і доповнюють собою чудові курортні пейзажі парку на воді. 



“Пахлава мєдовая, гарячя кукуруза, крєвєткі…” – цих милих для вуха фраз ви не почуєте в Гідропарку. Там кукурудзу з креветками продають мовчки, у спеціально відведених місцях. Таці з присмаленою кукурудзою і змореними життям креветосами стоять просто на сонці, на прилавках закладів, так би мовити харчування. Недорого, дешевше ніж пластинка “Ентерос гелю”. Варто спробувати хоч раз в житті. 

А от чого пробувати у Гідропарку не варто – так це грати у волейбол з молодими, засмаглими і накачанними хлопцями. Все одно програєте, і спину попечете. Краще созєрцать всю цю крсу в “качалці”. Є там тренажерка просто неба, і саме біля неї можна задовільнити свої естетичні смаки. (Ахтунг! Увага! 18+! В качалку хотять не лише молоденькі хлопці, а й дєдушкі “трохи за 70”. Тому , якщо у вас немає кубіків пресу і гарних сідниць, відвідування тренажерки може згубно вплинути на ваше психічне здоров’я. Бо у дєдушек прєс єсть!
)

І наостанок. ГІДРОПАРК – ооо, скільки в цьому слові! Одразу згадується свіжий морський бриз Чорного моря, релаксуючий штиль на Азовському, смажені рапани, і крижаний бокал шампанського на терасі ресторану, з краєвидом на нічні хвилі, і вогні набережної, і легка музика… Забудьте! Всього цього немає в Гідропарку! Є три зупинки до метро – грюкіт вагонів – пересадка – “Наступна станція Гідропарк” – вже пахне шашликом – “А горький вкус твой любви меня убил, татадата, а ты змея пустила яд…” – “Запрошуємо на прогулянки на катері…” – дістатися пляжу, пісочок, фууух! Нарешті відпочину!
(с) Sonya Sofia