Страж часу, чавунний дідусь – колонка з питною водою. Як швидко плине час, ще вчора він був корисний, даруючи нам воду. Сьогодні – привид, дух минулого. Завтра – раритетний артефакт.
Перше згадування київського водопроводу датується початком 17 ст.
22 травня 1871 року в Міському саду була освячена перша водонапірна вежа.
У 1885 році Київське товариство водопостачання вперше пробурює дієву артезіанську свердловину.
Слід зазначити, що вода першого Київського міського водопроводу була не кращої якості. Вона навіть була небезпечною для життя, адже фільтр не справлявся з очищенням і пропускав не тільки бруд, але і п’явок та невеличку рибу. Покращилася якість води тільки після будівництва артезіанського водопроводу на початку 20 століття.
У 2007 році ансамбль Київського водопроводу був поставлений на облік як пам’ятка науки та техніки.
В Різдвяну ніч 2010 року пам’ятник архітектури був зруйнований. Руйнація супроводжувалася серію підпалів, таких, як у 2009 році, коли був спалений дерев’яний будинок засновників водопроводу.