Скільки на своєму віку він побачив! А скільки почув… Бо тут, біля нього, завжди вирувало життя. Подій – не перелічити. Людей – тим більше.
Головна площа старого міста. Змінювалась її назва. Та що там назва – змінювалась влада. А він стояв. І все це бачив, і в цьому жив.
Були часи, коли тут було дуже рушно. Ще якихось років тридцять тому (чи, може, трохи більше) на цій площі була зупинка міського транспорту. Тут була і парковка для туристичних автобусів. Площа була різноголоса – з усього світу приїздили до міста-красеня туристи. І він все це бачив і чув…
Ось уже 135 років стоїть на площі пам’ятник Богдану Хмельницькому. Це був третій пам’ятник, встановлений в Києві. Раніше в місті з’явилась тільки Колона Магдебурзького права та пам’ятник князю Володимиру Великому.
Ідея про встановлення пам’ятника Богдану з’явилась ще у 40-х роках ХІХ ст. А реалізований задум був майже через пів століття. Відлитий пролежав у місті кілька років – не вистачало коштів на постамент. Тоді за роботу взявся Володимир Ніколаєв, відомий архітектор міста: він безкоштовно спроектував постамент-курган, а також огорожу з ліхтарями навкруги постаменту (каміння, що лишилося після будівництва Ланцюгового мосту, подарувала управа Київської фортеці).
23 липня 1888 року Гетьман повстав у Києві на площі перед Святою Софією. Було це 135 років тому.
Автор: Тамара Метленко