• Чт. Лют 29th, 2024
Апостол Андрій, учень Ісуса Христа. У наших землях його нарікли Андрієм Первозваним. За переказами, він ходив по Печерським пагорбам, ще до того, як там виник Київ.
Як він потрапив туди, яка доля привела його в далекі края, ще до того як там з’явився перший українець?
На ці питання ми вже не можемо дати точної відповіді, лише помолившись отримаємо підказку від безкінечного Всесвіту.
Отже, частина перша.
-Петре, тягни не спи,-наказав Андрій.
-Ти бачиш скільки сьогодні прийшло послухати Слово. Треба всіх нагодувати, не добре буде, коли після проповіді, народ піде домой голодний,- казав Андрій, звертаючись до свого брата Петра.
-Нехай їдять їжу духовну,- буркнув Петро.
-Для всього свій час,- відповів йому Андрій,- згадай Петре, як був з нами Вчитель, він ніколи не відпускав людей голодними.
І вони разом потягли невід, наповнений жирнючою тулєчкою.
На березі їх вже чекали жінки та діти, щоб приготувати найсмачніші на всій Віфінії биточки з понтаксінської тульки.
Залишивши рибу жінкам, чоловіки піднялися на гору помолитися та послухати Слово.
Сьогодні читав про справи Господа Матвєй. Він написав його на койне, щоб було зрозуміліше для греків та грекомовних народів.
Поруч з Матвеєм сиділи Симон Зилот, Юда, Яків Молодший, Пилип, Нафанаіл, Хома, Яків Іванів, Іван, брати Андрій та Петро.
Після читання Слова, братія планувала вирішити одне велике питання. І ось Матвєй промовив “Амен”. Він закінчив читання.
Всі встали. Жінки у підніжжя гори заспівали “Ельохім шмор ал іма”. Слухачи підхопили пісню та десятки гучних голосів затянули “Ельохім шмор аль аба…”. І вся орава пішла на смачну вечерю, яку приготували вмілі єврейські жінки.
Пішли всі, крім апостолів. Почав Іван – Молимося браття, Рим паде та будуть покарані його беззаконня. Народ Ізраіля звільниться від рабства та звільнить всі народи світу від гріха та лукавого. І ми браття не повинні просто чекати, а повинні діяти. Скоро почнеться велика жатва. Проти Риму повстануть чисельні народи які живуть в непролазних лісах Півночи та безкрайніх степах Сходу. Вони прийдуть та зметуть все, що побудував Рим, всі його капища, поганих ідолів, Содом та Гомору. Залишиться тільки правда та церква Христа. А щоб так вийшло, ці народи повинні прийти в Рим…християнами.
І цю роботу, крім нас ніхто не виконає.
Іван взяв у руки мідний горшик та вкинув в нього підписані клаптики ганчір’я.
-Це святий борш! Нехай кожен з нас витягне свій жереб, на якому вказано в яку землю він піде звертати народи до Христа.
Перший підійшов Матвій, засунув руку в борш, витягнув жереб та голосно прочитав “Етіопіа”!
Наступним до горщику з боршем підійшов Нафанаіл – “Арменіа”!
Далі підійшов Хома, -“Хінедим”,-прочитав він.
Підійшов Андрій, він повільно витягував руку з горщику, уважно розгорнув клаптик ганчірки та протяжно вимовив “Аскетін”!
Автор: Пауль Володимирівський
0 0 голосів
Рейтинг статті
Facebook Profile photo

Від Олег Коваль

Модератор. Всі тексти на сайті в авторської редакції.

Залишити відповідь

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
0
    0
    Ваш кошик
    Ваш кошик порожнійПовернутися в магазин