• Чт. Бер 28th, 2024

Костянтин Нагорний Колекція «Київські почеркушки»

Його роботи зачаровують своєю реалістичністю та містичністю одночасно. Майнувши у свідомості всього на мить, картинка була спіймана вмілим майстром — творцем і переміщені на папір, зафіксувавши цю чарівну мить. Уривки спогадів. Фасади – привиди. Фокус малюнка посідає центр об’єкта, фон розмивається, надаючи картині ефект незакінченості, провокуючи фантазію, хіба що змушуючи додумати продовження самостійно, і кожен, хто їх бачить, домислює сам, малюючи у свідомості свою картину… Думаю, саме цим привабливі роботи Нагорного. На мій погляд, так міг намалювати лише киянин, який щиро любить своє місто, і це частково так. Костянтин почав малювати відносно пізно, у 39 років. Після чергової кризи 90-х, закривши своє кафе у місті Ізюмі, Харківській області, майбутній архітектор їде, як він тоді припускав, на заробітки за кордон на нафтовидобувну платформу до Норвегії. Шлях лежав через Київ, де він затримався на декілька днів для оформлення документів. Краса та дух міста остаточно та безповоротно зачарували Костянтина. Перше почуття, яке він відчув, гуляючи зеленими вулицями, були теплі батьківські обійми стародавнього міста. Свідомість художника жадібно вбирала кожен камінь гранітної бруківки, різьблені дерев’яні двері та віконниці в косих підворіттях. Буквально все сприяло творчості. Київ полонив його своєю величчю і простотою, ставши невичерпним натхненником художника-початківця. Після було ще багато перемог та поразок, але це вже далеко в минулому. Сьогодні Костянтин Нагорний — успішний архітектор та талановитий художник, картини якого мають великий успіх у людей з усіх куточків світу й особливо у киян.

Костянтин Нагорний Колекція «Київські почеркушки»

Його роботи зачаровують своєю реалістичністю та містичністю одночасно. Майнувши у свідомості всього на мить, картинка була спіймана вмілим майстром — творцем і переміщені на папір, зафіксувавши цю чарівну мить. Уривки спогадів. Фасади – привиди. Фокус малюнка посідає центр об’єкта, фон розмивається, надаючи картині ефект незакінченості, провокуючи фантазію, хіба що змушуючи додумати продовження самостійно, і кожен, хто їх бачить, домислює сам, малюючи у свідомості свою картину… Думаю, саме цим привабливі роботи Нагорного. На мій погляд, так міг намалювати лише киянин, який щиро любить своє місто, і це частково так. Костянтин почав малювати відносно пізно, у 39 років. Після чергової кризи 90-х, закривши своє кафе у місті Ізюмі, Харківській області, майбутній архітектор їде, як він тоді припускав, на заробітки за кордон на нафтовидобувну платформу до Норвегії. Шлях лежав через Київ, де він затримався на декілька днів для оформлення документів. Краса та дух міста остаточно та безповоротно зачарували Костянтина. Перше почуття, яке він відчув, гуляючи зеленими вулицями, були теплі батьківські обійми стародавнього міста. Свідомість художника жадібно вбирала кожен камінь гранітної бруківки, різьблені дерев’яні двері та віконниці в косих підворіттях. Буквально все сприяло творчості. Київ полонив його своєю величчю і простотою, ставши невичерпним натхненником художника-початківця. Після було ще багато перемог та поразок, але це вже далеко в минулому. Сьогодні Костянтин Нагорний — успішний архітектор та талановитий художник, картини якого мають великий успіх у людей з усіх куточків світу й особливо у киян.

Відображаються усі з 117 результатів

1
    1
    Ваш кошик
    Видалити
    #101 Самсон
    1 X 3,800  = 3,800